Виконавчий директор Конгресу місцевих влад Віорель Фурдуй дав коментар щодо CALM (Конгрес місцевої влади Молдови), ідею його створення, досягнення за 13 років діяльності та підтримку України.
CALM – Конгрес місцевої влади Молдови – функціонує з 2010-го року. Його основна мета – об’єднання усіх регіонів країни. Від початку роботи засновникам вдалось домогтись того, щоб голос місцевої влади був почутим, а також вийти на європейський рівень.
–CALM функціонує вже з 2010-го року. Яка мета його створення?
У нас була велика передісторія. Почнемо з того, що нашим країнам притаманна певна розділеність. Був період навіть у Молдові, коли місцева влада у різних регіонах не була об’єднана, їх голос не брався до уваги на центральному рівні. Тоді приймались закони, які б мали брати до уваги точку зору місцевих спільнот, мерів, радників тощо. Та, на жаль, центральна влада діяла лише за принципом «Розділяй і володарюй».
У нас було близько восьми різних асоціацій, які здебільшого були заангажовані (політизовані). Тобто або влада намагалась встановити контроль над якоюсь асоціацією, або їх намагались контролювати якісь партії.
Таким чином, пройшов довгий шлях становлення. Тільки у 2010-му році ми змогли об’єднати фактично всіх в одну асоціацію. Цього б не було без розуміння кожного, що потрібно припиняти «еру розділеності». Ми об’єднались, щоб голос місцевої влади та спільнот був почутим більш твердо, щоб його взяли до уваги під час вирішення різних проблем.
Тож з 2010-го року ми намагаємось дотримуватись такого принципу: тримаємось подалі від партій та влади, позиціонуємо себе незаангажованими. І значить, якщо є за що критикувати, то критикуємо. Але водночас ми усі залишаємось партнерами. Наразі помітно, що ми рухаємось в одному правильному напрямку.
–Яка основна мета діяльності Конгресу?
Хоч нам було не просто, та у нас вийшло протриматись всі 13 років. Ми чітко показали свою незалежність, нейтралітет, принциповість. Тому сьогодні ті, хто до нас звертаються з певними питаннями, можуть дізнатись об’єктивну точку зору з будь-якої ситуації, проблеми та шляхи вирішень. Це зрозуміла влада усіх рівнів, адже у Молдові подібних нам немає.
Основна мета нашої чи подібних нам організацій не просто проєкти. Це як додатковий вид діяльності. А ось в основі нашій – захист прав та інтересів місцевих громад. Ми представляємо місцеві спільноти на рівні Парламенту Молдови та світовому. Беремо участь в різних дебатах з приводу питань, що стосуються місцевої влади. Як правило, більшість законів, актів чи рішень, які приймаються на рівні Парламенту, стосуються місцевих спільнот. Там вирішуються питання економічні, фінансові, соціальні тощо. Це основний мандат для таких асоціацій як CALM. По своїй суті ми все перейняли через європейський досвід.
–Якими є основні досягнення CALM за всі роки діяльності?
У нас немало досягнень. Найголовніше, що нам вдалось – об’єднати місцеву владу різних районів. Вони всі дуже різні: від національності до політичних поглядів. Вже три чверті місцевих спільнот – члени нашої організації. Сюди входять всі великі міста: Бєльці, Кишинів, Комрат тощо. Коли ми єдині, дійсно, легше досягати результатів. З 890 наших муніципалітетів більше 800 є нашими членами. Це, відповідно, більше ресурсів та можливостей.
Друге – ми змогли підняти інтерес суспільства до проблем місцевих спільнот: проблеми примарів або мерів за ці роки піднялись на рівень національних. Місцева автономія, децентралізація тепер у всіх на слуху. Всі беруть до уваги проблеми і шукають рішення. Фактично при кожному правлінні нам вдалось щось «вирвати» (компетенції, ресурси абощо). Та й взагалі про місцеві спільноти заговорили як про суб’єкти, які мають свою точку зору. Почала створюватись культура комунікації між центральною та місцевою владою. Ми беремо участь в засіданнях влади, маємо там право голосу.
Коли були проблеми, встигли захистити права місцевих спільнот. Створили структуру з комунікації між цими владами – паритарну комісію. Вона наполовину складається з міністрів, а решту половини делегує CALM. Її створили для обговорення питань, пов’язаних з автономією, децентралізацією на найвищому рівні. У цій комісії головує прем’єр-міністр і співголова CALM. І цей механізм почав працювати лише протягом останнього року. Було шість досить продуктивних засідань.
Третє – доступ спільнот до Конституційного суду. Тобто, кожна місцева рада має право звернутись туди і попросити відміну закону чи положення, яке порушує місцеву автономію, принципи децентралізації і конституційні принципи.
Четверте – фінансові досягнення. За останні роки прийняли рішення, що в аграрних муніципалітетах (селах, комунах) залишаються 100% із податку на заробітну плату. В містах, більшості районних центрах це 50%. Це був суттєвий додаток у місцеві бюджети. Також дорожній податок 100% на душу населення. Це важливі ресурси, адже за 20 років до створення CALM у місцеві бюджети надходило зовсім мало коштів. Раніше вони зосереджувались в центрі і розподілялись за відповідними критеріями. Звісно, дорожній податок не ідеальний і в нас тривають дискусії щодо його покращення, бо міста різних розмірів. Але у порівнянні з тим, що було, то це досить вагомо. Ми змогли також переконати законодавців прибрати всі пороги щодо встановлення місцевих зборів та податків. Тобто, межу цього збору чи податку встановлює винятково місцева влада.
П’яте – від цього року гроші, які йшли на дорогу спеціального значення, вважаються грошима спільного призначення. Їх можуть використовувати і для співфінансування проєктів, і в інших цілях. Тобто, ці кошти стали повноправною частиною коштів місцевих бюджетів.
Ще ми під керівництвом Конституційного суду змогли анулювати кілька законів стосовно обмежень на податки та збори. Кілька разів парламент намагався встановити обмеження по розміру податків, які можуть встановлювати місцева влада.
На міжнародному рівні досягли теж того, що голос місцевих спільнот Молдови почули. Ми змогли погодити з Радою Європи рішення стосовно ситуації з місцевою демократією і випрацювали конкретні рекомендації для правління. Це дає нам юридичну правову базу. Ми брали участь в створенні цих рекомендацій. Вони згодом перетворились в офіційний документ зі сторони Ради Європи. У нас навіть була напрацьована «дорожня карта» із застосування цих обов’язків влади Республіки Молдова. Це як гарантія дотримання владою обіцянок.
–Чи впливає на діяльність організації війна в Україні?
По-перше, ще з 2014-го року, анексії Криму, CALM намагався морально підтримати Україну. Ми на той час були у складі Ради Європи та ініціювали там акцію. Коли Конгрес місцевої влади ради Європи прийняв декларацію через анексію Криму в Україні, а в нас якраз був день Молдови, ми прийняли рішення підтримати наших друзів в Україні і заспівали пісню українською – «Червону Руту».
CALM підтримала Україну і після повномасштабного вторгнення. Ми засудили всі дії, агресію з боку рф. Цього разу наша місцева влада допомогла й тим, що прийняла значну кількість біженців. Тоді центральна влада тільки починала щось робити, а місцева навпаки діяла масштабно. Через те, що законодавство не відповідає принципам автономії чи децентралізації, це зв’язує можливості влади швидко реагувати на надзвичайні події. На основі цього досвіду CALM провів аналіз і прийшов з рекомендацією змін до законодавства.
Після початку повномасштабного вторгнення виникло багато проблем у нашій країні, які вирішувались через нас. Ми організовували онлайн-засідання з міністерствами, органами центральної та місцевої влади, бо виникало багато питань по біженцях, освіті тощо. Ми навіть створили кризовий центр для надання консультаційних послуг. Стояли питання з гуманітарною допомогою, тому що законодавство було застаріле, ніхто не думав, що може щось таке трапитись. Загалом, вчились на ходу. Нас включали в різні групи, які були створені у зв’язку з цим.
–На Вашу думку, чи в Україні є схожі організації на CALM?
В Україні є різні потужні асоціації. Вони навіть приїжджали до нас і ми обмінювались досвідом. Але Україну не порівняти за розміром території чи населення з Молдовою. Тому у нашому випадку цілком логічно мати одну організацію – таку як CALM – на відміну від України.
В Україні є Асоціація міст, за діяльністю якої ми слідкуємо. Також активно розвивається Асоціація об’єднаних територіальних громад. Ми неодноразово бачились з її головою у різних країнах, тому у нас налагоджені хороші взаємовідносини. Крім цього, у вас є Українська асоціація районних та обласних рад.
Мені відомо, що у вас теж була проблема розділеності, коли ви намагались створити Конгрес (представництво всіх асоціацій). Не знаю, на якому це зараз етапі, але впевнений, що вдасться подолати всі проблеми.
Зважаючи на досвід ще однієї з великих країн – Румунії, яка має велику кількість асоціацій, не думаю, що є потреба для України створення чогось подібного на CALM. Варто відповідати на питання, чи такі організації потрібні, всередині держави. На цьому етапі асоціації України представляють професіонали, в яких є чому повчитись, особливо того, що стосується аналітики. Звісно, складнощі є у всіх, але треба вміти їх вирішувати.
