Єврорегіон “Дністер” спільно з Департаментом агропромислового розвитку Вінницької ОДА та науковцями розробить методичні рекомендації для фермерів щодо органічного виробництва

147

Єврорегіон «Дністер» завершив європейський проект «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства, який впродовж року впроваджувався в партнерстві з молдовською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова.

В рамках проекту був створений перший в Україні Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер», що об’єднав українських та молдовських сільськогосподарських виробників, які прагнуть вийти на міжнародні ринки збуту. Після завершення проекту Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер» продовжив свою діяльність та визначив одним із стратегічних напрямків своєї роботи органічне виробництво. Спільно з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА члени агрокластеру створили робочу групу, яка займається розвитком органічного виробництва на Вінниччині.

Один з членів цієї робочої групи, завідувач кафедри екології, природних та математичних наук Комунального вищого навчального закладу “Вінницька академія неперервної освіти” доктор сільськогосподарських наук (за спеціальністю “екологія”), професор Олександр Мудрак розповів про стан органічного виробництва в області зараз та перспективи його розвитку у майбутньому.

Наскільки актуальне питання виробництва органічної продукції?

-Це сьогодні дуже актуальне питання і один із пріоритетів стратегії сталого (збалансованого) розвитку, над якою працюють всі цивілізовані країни, країни ЄС. За розрахунками екологів-економістів, в середньому 20% населення потребує споживання органічної продукції. Насамперед це люди похилого віку, це вагітні жінки та жінки, які годують немовлят, це маленькі діти, люди до і після операційного періоду, це люди, які піклуються про стан свого здоров’я. Тому сьогодні в ЄС величезний акцент ставиться на те, щоб займатися вирощуванням органічної продукції. Країни, які цим займаються, отримують величезний прибуток. За даними ФАО, відділення яке опікується питаннями сільського господарства та продовольства в ООН, цей прибуток за останній рік склав 120 мільярдів доларів. З кожним роком попит на органічну продукцію лише зростатиме. Так як Україна сьогодні має 4% світових чорноземів і 22% європейських, це величезний ресурсний потенціал для того, щоб ми на наших ґрунтах вирощували продукцію органічного землеробства. І це має стати пріоритетом розвитку для Вінницької області.

Чи є у Вінницькій області фермери, які займаються виробництвом органічної продукції?

-У Вінницькій області вже є фермери, які займаються вирощування органічної продукції. Вони займаються плодово-ягідними, овочевими, зерновими, зерно-бобовими культурами. Також в Немирівському районі є фірма “Азоре”, яка займається виробництвом молочної продукції. В них 1 літр молока коштує 49 гривень. Вони мають сертифікат якості, що засвідчує, що їхня продукція відповідає європейським стандартам. Наскільки мені відомо, вони мають в Києві два спеціалізованих магазини, де продають свою продукцію. І сьогодні їм вже потрібно збільшувати потужності свого виробництва, щоб задовольнити попит ринку. Тому що люди готові платити кошти, тільки вже не вистачає певних обсягів цієї продукції. Але, на жаль, в загальному на сьогодні у Вінницькій області дуже мало фермерів, які займаються органічним землеробством, хоч потенціал дуже великий.

Як визначити чи придатна земля для вирощування органічної продукції?

-Дослідженням ґрунтів в нас в Україні займаються Центри родючості ґрунтів, такий центр є і у нас – Вінницькій області. Для того, щоб сьогодні почати займатися органічним землеробством насамперед потрібно визначити сировинно-придатні зони, де можна вирощувати органічну (дитячого і дієтичного харчування) продукцію. Для цього потрібно визначити екологічну оцінка якості та паспортизації земель, провести лабораторний аналіз ґрунтів, встановивши агрофізичні, фізико-хімічні й агрохімічні показники, рівень забруднення ґрунтів (еколого-агрохімічну оцінку). Якщо ці показники будуть в межах норми, не будуть перевищувати граничнодопустимих концентрацій по залишкам солей пестицидів, важких металів, щільності забруднення радіонуклідами, тоді можна сказати, що ця територія запропонованого господарства придатна для вирощування продукції органічного землеробства і має отримати відповідний сертифікат.

На Вінниччині багато земель придатних для органічного виробництва?

-У Вінницькій області однозначно є багато придатних земель для вирощування органічної продукції. Але необхідно створити детальну карту ґрунтів, які придатні для цього. Тоді вже по цій карті ми можемо визначати райони, фермерські господарства і сировинні зони, де ми можемо займатися органічним землеробством. Тому що одні фермерські господарства займаються зерновими, зерно-бобовими, овочевими культурами, фруктами, інші займаються тваринництвом і для кожного з цих видів господарств потрібно знати придатність сировинної зони. Є у нас також вісім районів на території Вінницької області, які раніше потрапили в зону радіаційного забруднення. Потрібно сьогодні поновити ці дані, щоб впевнитися, що рівень забруднення радіонуклідами в межах норми. Якщо показники не перевищують допустимі рівні, тоді можна і в цих районах створювати сировинні зони.

Яким чином потрібно обробляти ґрунт, щоб земля залишалася родючою і придатною для вирощування органіки?

-У Вінницькій області дуже висока родючість ґрунтів, тому нам потрібно дуже раціонально і бережливо їх використовувати, бо йде процес виснаження (деградації). Особливо шкодить ґрунтам надмірна розораність, що призводить до водної і вітрової ерозії, недотримання сівозмін. Наприклад, якщо два роки підряд сіють ріпак, або соняшник. Але якщо ми хочемо заявити, що це господарство має сировинну зону і має сертифікат якості на органічну продукцію, вони повинні дотримуватися норм внесення добрив, знати допустимі рівні залишків солей пестицидів, важких металів. Згідно стандартів ЄС господарства, які вирощують органічну продукцію, не повинні використовувати хімічні засоби захисту рослин, регулятори росту тощо. Вони мають використовувати біопрепарати, сидерати, проводити мульчування, обмежено використовувати органічні добрива, щоб продукція не містила нітратів. Це може бути торф, компости тощо.

Яким чином фермери можуть перевірити чи їхня продукція відповідає європейським стандартам якості?

-Щоб бути впевненим, що продукція якісна, екологічно безпечна (біологічно повноцінна) та конкурентоспроможна потрібно створити повноцінну сертифіковану й акредитовану лабораторію екологічного моніторингу. Зараз над цим працює Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер». На базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН вже створений Центр інноваційного сільського господарства, закуплений аналізатор амінокислот. Але якщо в нас буде повноцінна лабораторія, ми зможемо визначати показники ґрунту, води, повітря, продуктів харчування рослинного, тваринного походження. І це буде дуже важлива складова, яка допоможе нам створити повноцінний кластер органічного виробництва за стандартами ЄС.

Яким чином фермеру налагодити процес органічного виробництва та вийти на міжнародні ринки збуту?

-Ми спільно з Міжнародним сільськогосподарським кластером «Дністер», Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА та Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН, КВНЗ “Вінницька академія неперервної освіти” розробляємо методичні рекомендації для фермерів, які зацікавилися органічним виробництвом. Все буде для них прописано, де буде вказано спеціалізацію, технології, які можуть бути застосовані, де знайти ринок збуту тощо. Це буде повністю розписаний алгоритм дій: нормативно-правова база, процедура визначення показників стану ґрунту, як визначити яку продукцію краще вирощувати, логістика продажу тощо. До того ж Міжнародний агрокластер «Дністер» допомагатиме фермерам, надаватиме повністю весь науково-методичний і практичний супровід фермерським господарствам, щоб поступово виходити на європейські ринки збуту і мати можливість продавати свою продукцію в декілька раз дорожче та за валюту.