В Іллінцях відбувся круглий стіл “Екологічні наслідки використання хімічних добрив та способи їх усунення”

210

Хімічні добрива мають дуже негативний вплив на навколишнє середовище. Вони забруднюють воду та ґрунт, внаслідок чого страждає вся екосистема. Про це говорили 16 серпня науковці, екологи, аграрії, підприємці на круглому столі в Іллінецькому державному аграрному коледжі.

– Тема дуже актуальна. Особливо, якщо дивитись на стан наших річок. Їх треба рятувати! І малі річки, і Південний Буг, і Дністер, – наголошує голова Єврорегіону «Дністер», віцепрезидент Міжнародного агрокластеру «Дністер» Сергій Татусяк. – Всі наразі знають про стан річки Дністер. Там великі проблеми і якості води, і забруднення стоками. А це ж ріка, яка об’єднує! Потрібно спільно вирішувати ситуацію, долучати наших партнерів з європейських країн І у співпраці розробляти подальший план дій. Чиста вода, чисте довкілля – це здоров’я наших громадян. А здорові громадяни – це здорова країна! Це наше майбутнє!

За його словами, в рамках діяльності Міжнародного агрокластеру «Дністер» проведена велика робота стосовно пропагування екологічних підходів до вирощування сільськогосподарських рослин. Про напрацювання у сфері органічного землеробства розповів директор Іллінецького державного аграрного коледжу Василь Пиндус:

– Ми вже більше 20 років займаємось органічними землеробством. Саме у нас вперше в Україні був започаткований курс «Органічного виробництва». У нас створена чудова матеріально-технічна база, під дослідження відведено багато земельних ділянок. Словом, є де розвернутись та усіляко сприяти цій роботі. І ця робота продовжується із застосуванням інноваційних технологій.

Усі спікери підкреслювали важливість комплексного підходу до проблем довкілля. І вибір добрив у сільському господарстві є однією із складових ощадливого ставлення до природи.

– Нам потрібно усім об’єднати зусилля: і громадськості, і державним органам, і агровиробникам, і педагогічним працівникам. Щоб захист довкілля був невід’ємною частиною у будь-якій сфері, – говорить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Звісно, в першу чергу потрібне законодавство, яке ефективно впроваджувало природоохоронні ініціативи. Адже на сьогодні реакція держави на тих, хто забруднює навколишнє середовище, ледь помітна. Приміром, виробники скинули майже півтора мільярдів кубів неочищених та недоочищених відходів. Що робить держава? Призначає малюсенькі штрафи за це. А Державна екологічна інспекція на забруднюючі викиди в повітря каже: «А воно вже розсіялось». А т, «що розсіялось», потім кислотними дощами випадає на поля фермерів, які займаються органічним землеробством. І вся їх праця обертається на марно.

Тетяна Валентинівна переконана, що лише системний підхід у вирішенні цього питання дасть позитивні результати. Для цього слід залучати і громади. Наприклад, давати звання «Громада без пестицидів» (пестициди – хімічні речовини, які використовують у сільському господарстві для боротьби із шкідниками – ред.).

– А в Україні зараз критична ситуація через використання пестицидів, – зауважує вона. Та наводить статистику негативного впливу пестицидів на людський організм. – Навіть не всі дорослі можуть зрозуміти, що їх погане самопочуття пов’язано з пестицидами. А діти – тим більш. Тому тут криється ще більша загроза, ніж ми собі уявляємо.

Пані Тетяна зауважує також, що українська традиція землеробства – органічна, і нам потрібно цю традицію відроджувати. А директор Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» Віктор Камінський додав, що на органічному землеробстві можна заощадити та привів реальні економічні розрахунки.

– У багатьох країнах беруть на себе зобов’язання зменшити застосування хімічних добрив та забезпечити перехід на органічне землеробство до 2030 року, – зазначає він. – Адже використання гербіцидів (хімічні препарати для боротьби з бур’янами – ред.) та пестицидів вже призвело до змін клімату. У нас за кроки незалежності використання органічних добрив зменшилось майже у 10 разів. Внаслідок цього забруднюються води та ґрунти, йдуть ерозійні процеси тощо.

«Екологічним СНІДом» назвав руйнування імунної системи природи завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук Вінницької академії безперервної освіти Олександр Мудрак:

– Наслідком цього стає те, що природа втрачає здатність до самовідновлення, самоочищення та саморозвитку. Масова хімізація призводить до вимирання біорізноманіття. Наприклад, в біосферному заповіднику Асканія-Нова вже зникли деякі види червонокнижних птахів. Адже забруднюється не лише та територія, де вносять цю «хімію», забруднюються ґрунтові води, і ситуація з якістю воли у нас просто жахлива. Отже, прийшов час до впровадження міжнародної моделі органічного землеробства. І агрокластер «Дністер» міг би стати ланцюгом у створенні стратегії розробки цієї моделі.

З тезою про необхідність міжнародної співпраці щодо органічного землеробства погоджується директор «Єврорегіону «Дністер» Микола Радіонов та нагадує, що розвиток органічного землеробства повністю співпадає з президентською програмою «Здорова Україна». Адже на здорове харчування потрібні саме органічні продукти. А знання про органічні продукти краще давати ще в студентські роки, зауважує керівник компанії «Майбутнє будуємо разом» Василь Мельникович: – Якщо молоді агрономи ще з перших курсів будуть мати уявлення про органічне землеробство, вони будуть ефективніше працювати. Так само, й знання про нашу продукцію «Добродій», яка сертифікована Органік Стандартом. Вони будуть досконально знати, як і в яких пропорціях правильно вносити наші препарати, щоб захищати та підживлювати рослини, і водночас не шкодити ґрунтам і воді. Навіть якщо нашу продукцію будуть застосовувати в інтенсивному агровиробництві, згодом можна буде відмовитись від деяких хімічних препаратів. Вони навчаться не лише тому, як захищати рослини, але й тому, як їх виводити зі стресу та рятувати.

Вплив «Добродію» на рослини, дійсно, не лише підживлюючий та імуномоделюючий. Про це розповідає науковиця з відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології та вірусології Тетяна Гнатюк. Зауважує, що завдяки цьому препарату можна відмовитись від фунгіцидів. Мовляв, це достойна альтернатива фунгіцидам. А доцент кафедри аналітичної та біонеорганічної хімії якості води Національного університету біоресурсів та природокористування України Ольга Кравченко оголошує результати досліджень з дафніями (чутливі до зовнішніх подразників водні організми – ред.): – Спочатку ми брали велику дозу препарату, а потім її зменшували. І з’ясувалось, що при певних дозах препарату “Добродій”, а це концентрація навіть більше, ніж використовується аграріями на полях, дафнії не тільки не загинули, а розмножились. Тобто, це середовище для них абсолютно сприятливе. І ми можемо сміливо рекомендувати “Добродій” для системи органічного землеробства.

Про свій досвід використання “Добродію” саме на полях ділиться агроном фермерського господарства “Велес АРС” Сергій Лисий. І запевняє, що вони вже чотири роки не застосовують у себе на полях фунгіциди. Крім того, вони подекуди рятували свої врожаї завдяки “Добродію”. Їх бджолярі не панікують, коли бачать, як вони обприскують поля з вертольота. Бо знають, що їх препарати органічні і бджолам не нашкодять.

– У нас агрономи чомусь свято вірять у хімічні препарати. Що тільки вони допоможуть досягти гарних врожаїв. А у нас врожаї навіть вищі, ніж у них. Напевне, все тому, що навчаються агрономи ще за старими конспектами, – припускає він.

Керівник компанії “Поділляагрозахист” Олександр Суворов наголошує, що сільгоспвиробників слід зацікавити не лише ідеєю порятунку планети, а чіткими прорахунками. Також визначити спільний план дій для впровадження екологічної безпеки:

– Ми віримо, що здорове харчування, здорова людина, здорова сім’я – запорука здорової успішної країни.

З цим погоджується й голова Іллінецької громади Володимир Ящук та підкреслює, що їхня громада одна з перших на Вінниччині розпочала проводити роздільний збір сміття, а зараз у них з пластикових пакетів випускають тротуарну плитку.

На завершення усі ще раз зауважують на необхідності комплексного підходу до проблем екологічної безпеки.