Єврорегіон «Дністер» та Міжнародний агрокластер «Дністер» сприяють розвитку органічного виробництва в Україні

30 липня 2019 року в офісі Єврорегіону «Дністер» відбулася робоча нарада по перспективах та шляхах розвитку органічного виробництва, його переваг та особливостей організації,  напрацювання алгоритму і системи комплексних заходів замкнутого циклу в органіці від  сертифікації земель  до реалізації продукції на міжнародних ринках.

Нарада була організована за ініціативи голови Єврорегіону «Дністер» Сергія Татусяка за участі членів агрокластеру, які виявили бажання працювати в органічному секторі виробництва, практикуючих агрономів і спеціалістів на ринку органічної продукції, науковців та ЗМІ.

«Ми запросили тих людей, які активно займаються органічним землеробством та прагнуть передавати досвід новим товаровиробникам, які хотіли б долучитись до цього, – зауважив Сергій Пилипович, відкриваючи засідання. – Вінницька область – сільськогосподарська. Якщо ми перейдемо на органічне виробництво, це тільки додасть нам переваг. Дослідження сільськогосподарського ринку показує зростаючий попит на органічну продукцію як в Україні, так і Європі і світі в цілому. Цей напрямок має бути системно розроблений і закріплений в Статегії розвитку Вінниччини на найближчі 10 років».

Що стосується рівня законодавчої влади – це, на думку Сергія Татусяка, широке поле для роботи. «Ми вже мали домовленості з Міністерством сільського господарства, з комітетом Парламенту. Зараз формується нове керівництво і ми обов’язково будемо через агрокластер просувати пропозиції щодо законодавчих змін. Для переходу на органічне виробництво фермерам потрібні значні ресурси, це абсолютно нормально, що вони потребують державної підтримки».

Сергій Пилипович також детальніше розповів про конференцію голландсько-молдавської фірми «Prograin Organic», на якій побували представники агрокластеру «Дністер». «Чим вони вразили нас? У них замкнутий цикл виробництва. Від зміни ментальності, теорії, просвітницької роботи до практичної: підготовка ґрунту, робота з інститутами, агрономами тощо. Малий  та середній бізнес, заснований на органічному виробництві в Молдові, ожив. Ми бажаємо перейняти цю практику».

Василь Темченко, начальник управління Департаменту агропромислового розвитку, екології та природніх ресурсів, розповів, що у листопаді місяці планується проведення міжнародного форму з органічного землеробства на Вінниччині. Він вважає, що наша область показує доволі гарні результати у цій сфері діяльності.

«Нам всім потрібно працювати над ринком збуту, тому що один керівник сам цю проблему не вирішить. Уявіть собі: виробник вкладає кошти, наймає техніку, витрачає ресурси, а продати належним чином вирощене не має можливості», – висловився Василь Васильович.

 «Я розумію, що є багато питань, пов’язаних з органічним землеробством, але сьогодні ми зібралися спеціально для того, щоб хоча б частину з них вирішити», – підвів підсумок він.

Наступним слово взяв Вадим Мохник, виконавчий директор Міжнародного сільськогосподарського агрокластера «Дністер», створеного у 2018 році в рамках проекту «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства»: «Відвідавши масу форумів, конференцій та зустрічей з органічного виробництва, ми з Миколою Радіоновим, заступником директора агрокластера, прийшли до одного висновку: органічне землеробство є пріоритетним для роботи нашого кластеру». Вадим Андрійович також повідомив, що на території Вінницької області вже є господарства, які хоч і не повністю, але перейшли на органічне виробництво. Агрокластер завжди в пошуку шляхів для реалізації продукції вітчизняних виробників – це одна з головних задач: «Ми намагаємось наших членів залучати до діяльності і отримувати зворотній зв’язок».

Про те, з чого почався розвиток органічного виробництва в Європі, йог переваги і складнощі в організації, характеристики різних сертифікаційних органів розповів  фахівець і практик на ринку органічної продукції Окрема Сергій: «У 2008 році у Німеччині під час ексгумації померлих виявили, що за 10-12 років тіла майже не розклалися. В чому причина? Ми самі себе бальзамуємо пігулками і пестицидами. Після того пішов шалений розвиток органічного землеробства».  Агроном навів статистичні дані: у 2008 році ринок органічних продуктів в Європі вартував 18 млрд доларів, тоді як у 2018 він склав 62 млрд. «Українській продукції закордоном спочатку не довіряли, – додав він. – Але згодом вони звикли, що нашого виробника перевіряють не один раз, як в Європі, а три і більше: перевірку проходять насіння, рослина, з нього вирощена, і готова продукція. У нас є всі інструменти, якими можна працювати по реалізації цих продуктів. Є сертифіковані порти на Дунаї та Дніпрі».  

Практичними порадами щодо системи роботи в органічному землеробстві поділився агроном-консультант, який сьогодні веде ряд органічних господарств в Україні, обізнаний з кращими європейськими  практиками – Нагірняк Олег. «На сьогодні 90% сільгоспвиробників максимально розслаблені, бо у них є хімічні добрива і засоби захисту,  – пояснив, агроном. – В Органіці ж немає мінерального живлення. Окрім того, земля, яка пройшла певну деформацію через використання добрив і засобів захисту вже є перешкодою на початкових етапах».   

Спілкування з агрономами з інших країн переконало його, що агрономи матимуть успіх, тільки об’єднуючи зусилля, співпрацюючи у форматі кластерів тощо. Таким чином вони отримують наукову підтримку, шляхи реалізації і так далі. «Якщо в тебе немає запланованого обороту на 5 років, дуже важко мати гарний дохід. На сьогоднішній день є значний дефіцит деякої продукції, виробники направлені на товари, які принесуть їм гроші. Вузький оборот змінює структуризацію ґрунту. Об’єднавшись, фермери мають змогу програмувати закладку ґрунту наперед».

Про свій шлях розвитку органічного виробництва в реалізації українсько-швейцарського проекту  розповів директор Іллінецького агарного коледжу Василь Пиндус. «Здобувши неоцінений досвід в розвитку органічного землеробства, ми готові не тільки працювати в цьому напрямку, але в ролі освітнього закладу готувати спеціалістів у цій сфері. До того ж, – зауважив він,  –  я вважаю, що представникам малого та середнього агробізнесу для успішного ведення органічного виробництва необхідно об’єднуватись в кластери – це найефективніша форма співпраці».

Про складнощі і ризики в освоєні європейського ринку органічної продукції, про всі «підводні камені» на шляху до нього з власного досвіду поділився керівник аграрного підприємства з органічного виробництва ПП «Агротенм-плюс» Проданець Вячеслав: «З огляду на п’ятирічний досвід діяльності, можу зауважити, що ми мали багато проблем з сертифікацією та пошуком ринків збуту. Рекомендую фермерським господарствам, які планують займатися органікою, починати з невеликих площ посівів і поступово переводити землі на органічне виробництво. Я готовий співпрацювати з агрокластером «Дністер», який пропонує агрономам замкнутий цикл послуг, починаючи з просвітницької діяльності, і закінчуючи допомогою в реалізації продукції».

В підсумках наради керівництво Міжнародного сільськогосподарського агрокластеру «Дністер» звернулося до аграріїв-учасників зібрання, щодо визначення кількості земель, які мають бути виведені в органічні в цьому та наступному роках, організації ознайомлення з кращими практиками органічного землеробства в Україні та ЄС. Надалі планується широкий спектр роботи із залученням фахівців з різних галузей. «Нашого споживача і товаровиробника треба переконати, що органічна продукція – це майбутнє здорового суспільства і нації в цілому», – підсумував Сергій Татусяк.