Європейські проєкти сприяють розвитку громад на Вінниччині

Протягом кількох років громади Вінниччини активно беруть участь у різноманітних проєктах Вишеградського фонду. Завдяки цьому громади розвиваються та отримують неабиякий досвід. З 2016 року за підтримки Вишеградського фонду реалізовано 5 проектів. Один з них, направлений на формування здорового образу життя та спортивних традицій в громадах, ще триває. Одним з найрезультативніших став проєкт «Управління відходами в місцевих громадах. Досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства». Детальніше про нього, а також про інші проєкти, розповів  голова Вінницького обласного осередку Міжнародного товариства "Україна-Польща-Німеччина" Олексій Гаврилов.

– Проєкт «Управління відходами в місцевих громадах. Досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства» був досить довгостроковим. Реалізовувався він протягом 2017-2018 років за підтримки Вишеградського фонду на суму понад 100 тисяч євро. В ньому були задіяні представники територіальних громад: 24 – з України, 7 – з Молдови. Вони взяли участь у навчанні, яке проходило у Вінниці. Потім вони розробили Стратегічні рамки поводження з відходами, пройшли ще один відбір, і хто був найбільше вмотивований і гарно виконав практичне завдання, поїхав у двотижневий навчальний візит до країн Вишеградської четвірки.

Як їм допоміг досвід країн Вишеградської четвірки у подальшій роботі?

– Звісно, представники громад отримали багато корисних кейсів. Вони визначили для себе напрямки діяльності щодо поводження з відходами та зрозуміли, на чому акцентувати увагу у розробці Стратегії розвитку «Поводження з твердими побутовими відходами». Крім того, громади отримали неабияку допомогу експертів, які були залучені в рамках реалізації цього проєкту. Вони постійно консультувались з експертами, підправляли текст, вносили корективи. Вирішували, в якому напрямку їх краще розвиватись. І вже наприкінці проєкту ми організували велику міжнародну конференцію, на якій зібрались всі учасники проєкту. Результатом зустрічі та обміну досвідом став методичний посібник. В ньому є приклади Стратегій – українських та молдавських, а також методологія, як цю Стратегію розробляти. Вважаю також досить закономірним, що кілька найактивніших учасників проекту зараз посідають посади голів районних державних адміністрацій.

Чи були приклади успішних практик місцевих громад, які наразі продовжують втілювати Стратегії розвитку «Поводження з твердими побутовими відходами».

– Всі громади, які з нами співпрацювали, успішно реалізують всі свої програми. Наприклад, громада села Ободівка Тростянецького району після нашого гранту виграла ще два чи три обласних конкурси. Вони і майданчики облаштували для збору сміття, і контейнери закуповували, і обладнання для пресування вторинної сировини. А почали з інформаційної компанії.  Крім того, торік спільно з громадами Чернівецького та Чечельницького районів реалізували ще кілька проєктів: облаштування сміттєвих майданчиків та придбання сміттєвих контейнерів для сіл, з якими заключили угоди. Купили власний сміттєвоз та поставили прес для ущільнення пластику. І пішли далі, ніж місто Вінниця, яка сортує лише на сухі та мокрі відходи. До речі, у Європі вважають, що це не є роздільним збором сміття. До того ж, в обласному центрі ніхто майже не дотримується цього сортування. Принаймні, я ні разу не бачив, щоб в контейнері знаходились виключно сухі відходи. А якщо органіка вступила в контакт з вторинною сировиною, то вторинна сировина вже нічого не варта.

Дійсно, фахівці кажуть, що з відсортованого сміття можна відібрати 90 відсотків вторсировини, а з несортованого – лише 10 відсотків.

– Отож. А наш проект якраз був покликаний дати базові знання громадам щодо правильного поводження з відходами. І тепер вони діють відповідно напрацьованих Стратегій.

Які ще чотири проєкти впровадили за підтримки Вишеградського фонду?

– Перший – «розбудови спроможності громад. Досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства». Тоді була створена Академія спроможності громад, ми навчали лідерів місцевого самоврядування, громадських діячів. Тоді опановували такі теми: стратегічне планування, фандрайзинг, комунікація з громадськістю. Ще один проєкт стосувався написання Стратегії розвитку громад, а паралельно, як секторальний проєкт, впроваджувались Стратегії поводження з відходами. Ще один проєкт стосувався освіти, а зараз триває реалізація проєкту, направленого на формування здорового способу життя.

Також Міжнародне товариство «Україна-Польща-Німеччина» за підтримки Фонду Фрідріха Еберта протягом кількох останніх років втілили ще 5 проєктів, які стосувались стратегічного планування, брендингу територій та соціального розвитку через місцеві ініціативи.